Час для себе – найкраща інвестиція в майбутні досягнення

Вечір п’ятниці. Остання на сьогодні онлайн зустріч в Zoom, яка для мене особлива завдяки людям – моїм друзям. Ми всі зараз по різних куточках, де можна бути в безпеці. Ми говоримо про події в нашій країні, в наших містах, в світі, про наших домашніх улюбленців, та про те, як можна самим собі допомогти в ситуації повної невизначеності, до якої домішується відчуття втрати надії.

Дуже просте запитання від моєї подруги: «Як ви розділяєте час між роботою та відпочинком?» -- заставило мене задуматися. І дійсно, зараз я це особливо не розділяю. І моя відповідь: «Ніяк». Березень і квітень звалилося все до купи – необхідність влаштуватися на новому місці, допомагати адаптуватися своїм рідним і бути їх позаштатним перекладачем 24/7, і разом з цим поратися із робочими зобов’язаннями, які ніяк не могли почекати. Тому я працювала і в будні, і в вихідні. З ранку і до пізнього вечора. Тільки один раз на вихідних влаштувала собі піжамний день, як колись, ще в тому довоєнному житті.

Пасивний відпочинок раптом надав мені наступну порцію натхнення. Тепер в моєму блозі більше аніж один пост.

І знову я дійшла такого очевидного висновку: час для себе самої – це моя найкраща інвестиція в мої майбутні досягнення. Це спосіб відновитися та зарядитися. Особливо в такий складний, наповнений стресом час. С початку одягнути маску на себе, допомогти собі, і тільки потім іншим. Інакше одного дня допомога знадобиться мені. Бінго! Можна думати, що це егоїзм, але для мене насправді це спосіб піклування про себе. Зробити паузу і піти на прогулянку, зробити фотографії і надіслати їх друзям, почитати книгу, або навіть записати свої думки. Зробити себе щасливою та усміхненою хоча б на декілька хвилин.

Немає на це часу? Ця проблема вирішується просто. Плануємо свій відпочинок, ще до того, як хвиля сильної втоми накриє так, що навіть не буде сил спланувати той саме відпочинок. Наша внутрішня батарейка потребує не тільки, щоб ми спали, збалансовано харчувалися. Їй також потрібен час на те, щоб нічого не робити для суспільства, для всесвіту, для всіх, хто може потребувати нашої допомоги. Однак робити щось таке, що буде надихати та наповнювати новими силам. Чи це дійсно так складно?

Планування відпочинку ще корисне тим, що можна побачити, більш напружені періоди, і відповідно запобігти перевантаженню. Наприклад, коли я заповнюю свій план на місяць в bullet journal, я одразу бачу, в які дні та тижні у мене багато справ. Тоді я можу запланувати відпочинок в середині тижня, і в такий спосіб допомогти витримати навантаження.

А як у вас із тим самим балансом між життям і роботою?